ГОЛОВНЕ

Внаслідок потужного вибуху в клініці на півночі столиці Ірану Тегерану загинули щонайменше 13 людей і були поранені ще шестеро, повідомляють іранські медіа 30 червня.

Вони цитують прокурора Тегерану Алі Алькасімегра, який стверджує, що внаслідок вибуху загинули 10 чоловіків і троє жінок у медичному центрі «Сіна Атгар». Постраждалих, за словами Алькасімегра, доправили до лікарні Таджріш, щоб надати медичну допомогу.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомив державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.

Рятувальники боролися з вогнем до пізнього вечора. Поліція оточила місце події.

На відео, які поширюються соцмережами, видно, що в лікарні сталося кілька вибухів поспіль.

Державне телебачення Ірану повідомило, що вибухи можуть повторюватися, тому що в лікарні лишаються кисневі балони.

26 червня у Тегерані стався вибух газового резервуара біля військової бази. Тоді ніхто не постраждав.
…

Верховний суд Білорусі 30 червня задовольнив апеляції громадян цієї країни Віктора Скрундика, Валентина Бушніна і Віталія Мятежа і скасував їхні вироки. Серед інших було скасовано і смертний вирок Скрундику. Справу трьох чоловіків відправлено на новий розгляд.

Банда, в складі якої, за даними слідства, були Скрундик, Бушнін і Мятеж, звинувачувалася в грабежі і вбивствах людей похилого віку. Скрундик і Валентин Бушнін раніше були неодноразово засуджені за крадіжки, у Віталія Мятежа судимостей не було.

Злочини сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району. За версією слідства, 14 січня Скрундик і Бушнін убили 79-річного Михайла Шукалея. Спочатку чоловіка душили шнурком від спортивних штанів, а потім влаштували в його будинку пожежу. Як показала експертиза, під час підпалу чоловік був ще живий. З будинку вбитого нападники вкрали гроші.

Друге вбивство, як стверджує слідство, Скрундик учинив разом із Віталієм Мятежем. Чоловіки вбили 94-річного Володимира Гаркавого 21 січня. Його також душили і спалили живцем. З будинку пенсіонера вкрали гроші та алкоголь. Скрундик зізнався в цьому вбивстві, але Мятеж визнав тільки грабіж.

Пізніше Скрундик став наполягати, що він визнав провину під тиском. За його словами, Шукалея вбив насправді не він, а його спільник Валентин Бушнін. За словами Скрундика, він визнав провину тому, що боявся помсти з боку свого спільника.

У Верховному суді Віктор Скрундик вибачився перед родичами загиблих і закликав суд врятувати його життя, замінивши для нього смертну кару на позбавлення волі.

За 2020 рік це вже третій смертний вирок, ухвалений білоруським судом. Могилівський обласний суд 10 січня засудив до розстрілу двох братів, 19-річного Станіслава та 21-річного Іллю Костевих. Їх визнали винними у вбивстві вчительки і підпалі її будинку.

Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.

 
…

Таліби заявляють, що провели відеоконференцію з державним секретарем США Майком Помпео, під час якої рух «Талібан» підтвердив свою прихильність до мирного процесу в Афганістані.

Речник Сухейль Шахін заявив 30 червня, що таліби та очільник американської дипломатії напередодні, 29 червня, мали розмову про шлях до мирних переговорів, закріплений у лютневій угоді між Вашингтоном та бойовиками.

«Ми готові розпочати міжафганські переговори, як ми говорили раніше, але затримки у звільненні в’язнів відклали ці переговори», – написав Шахін у твітері, посилаючись на зобов’язання влади в Кабулі звільнити п’ять тисяч в’язнів-талібів як умову для початку переговорів.

Державний департамент США ще не повідомляв про цей дзвінок.

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.
…

Повернення Росії до «Групи семи» поки неможливе, посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс в інтерв’ю виданню «РБК-Україна».

«Ви самі виключили себе з G7 подібного роду поведінкою. Припиніть таку поведінку, тоді ми можемо говорити про «Групу семи» і про санкції. Але поки ви не виконаєте свою роль у Мінських угодах, поки ви не припините агресію проти України, такі варіанти не розглядаються», – сказала Сіммонс.

До так званої «Групи семи» входять США, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Британія та Європейський союз. Росія не бере участі в зустрічах «Групи семи» після анексії українського Криму.

За повернення Росії до участі в зустрічах «Групи семи» час від часу виступає президент США Дональд Трамп.
…

Іран надіслав до Франції «чорні скриньки» з літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило агентство Associated Press з посиланням на іранське агентство IRNA.

Прокурор Голамаббас Торкі заявив, що скриньки – «фізично пошкоджені», тому дані можна отримати лише завдяки «тонким технологіям». Іранські експерти не змогли цього зробити через неможливість отримати необхідне обладнання у зв’язку з американськими санкціями.

22 червня Іран заявив, що передасть «чорні скриньки» до Франції «в найближчі кілька днів». Париж планує почати аналіз скриньок у липні.

На початку березня з’явилася інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові реєстратори збитого літака. Проте ніяких конкретних повідомлень про це так і не було.

Читайте також: МЗС про заяви Ірану щодо «чорних скриньок» збитого літака: чекаємо, коли Іран перейде від слів до дій​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Суд у Франції 29 червня визнав винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці (з яких три – умовно) колишнього прем’єр-міністра і кандидата в президенти країни Франсуа Фійона. 

Він був головним суперником Емманюеля Макрона на президентських виборах 2017 року, а з 2007-го по 2012 рік був прем’єром за президентства Ніколя Саркозі.

Незадовго до виборів 2017 року стало відомо, що Фійон влаштував свою дружину Пенелопу на роботу своїм помічником. 

За даними свідків, ніяких робочих обов’язків вона не виконувала, але поки вважалася на посаді, заробила близько мільйона євро: зарплату їй нараховували з бюджету Франції. 

За це суд визнав політика винним у шахрайстві і засудив до 5 років в’язниці з відстрочкою вироку на три роки і штрафу в розмірі 375 тисяч євро.

Його дружина також визнана винною в шахрайстві: вона засуджена до трьох років в’язниці умовно.

Згідно з рішенням суду, Фійон і його дружина повинні не тільки заплатити штраф, але і відшкодувати державі понад мільйон євро.

Адвокати заявили про оскарження вироку, тому Фійон наразі залишається на волі.

Скандал навколо експрем’єра вибухнув взимку 2017 року, в розпал виборчої кампанії. Французька преса тоді повідомила, що дружина політика Пенелопа отримувала зарплату як його помічниця, але на роботі вона не з’являлася. 

Франсуа Фійон, представник Республіканської партії, був одним з фаворитів передвиборних перегонів у 2017 році, але його рейтинг сильно впав після висунення йому звинувачень, і вибори виграв Емманюель Макрон.

 
…

Сотні нових злитих у пресу фінансових документів на тлі корупційного скандалу в Киргизстані демонструють, як протягом декількох років із країни виводилися сотні мільйонів доларів, пов’язаних із маловідомою логістичною мережею.

Документи, опубліковані 29 червня в рамках спільного розслідування Радіо Азаттик (Киргизька редакція Радіо Свобода), Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) і киргизького новинного порталу Kloop, журналісти отримали ще минулого року від Аєркена Саймаіті, китайсько-киргизького підприємця, згодом застреленого в Стамбулі 10 листопада.

Після смерті Саймаіті Радіо Азаттик, OCCRP і киргизький новинний портал Kloop опублікували перше розслідування, засноване на переданих їм документах і власних незалежних джерелах.

Розслідування показало, що колишній заступник голови митної служби Киргизстану Раімбек Матраімов, ймовірно, пов’язаний із корупційною мережею, для якої Саймаіті виводив гроші за кордон.

Матраімов і його родичі заперечують будь-який зв’язок з Саймаіті і корупційними схемами і подали позов про наклеп.

У новій порції документів Саймаіті, опублікованих 29 червня, містяться дані про грошові перекази, особисті бухгалтерські книги, електронні таблиці і фіктивні, за його словами, договори, за якими виводилися сотні мільйонів доларів в Німеччину, ОАЕ, Велику Британію, США й інші країни.

Значна частина грошей, які фігурують в цих документах, відправлені компаніям і сім’ї Хабібули Абдукадира, малопублічного уйгурського підприємця з казахським громадянством, який побудував непрозорі логістичні та девелоперські компанії в Центральній Азії, Європі, ОАЕ і США.

На момент публікації розслідування в листопаді Абдукадир був практично невідомий широкому загалу.

Публікація документів Саймаіті відбувається одночасно з виходом нових двох розслідувань, проведених спільно з Bellingcat, і заснованих на даних, наданих убитим бізнесменом.

В одному з них розкриваються особистості раніше невідомих спонсорів благодійного фонду Матраімових, в який, за словами Саймаіті, сам він перекладав гроші у вигляді хабаря за посередницькі послуги і заступництво митної служби Киргизстану. Матраімові відкидають це звинувачення.

У цьому розслідуванні показується зв’язок цих спонсорів із Саймаіті на підставі документів, які він передав до свого вбивства.

Друге розслідування вивчає долю понад мільйона доларів, які, як стверджував Саймаіті, він перевів у Велику Британію для покупки розкішної квартири для Матраімова, – його сім’я відома марнотратним способом життя, який складно пов’язати з доходами, які він отримував на держслужбі.

Сім’ї Матраімова і Абдукадира не відповіли на прохання журналістів прокоментувати ці розслідування. Радниця брата Раімбек Матраімова, депутата парламенту Іскендера Матраімова, попросила більше часу для коментаря, але не відповіла до виходу публікації.

18 червня киргизькі депутати схвалили висновок парламентської комісії про те, що держава не мала відношення до 932 мільйонів доларів, які, за даними розслідувачів, Саймаіті перевів за кордон. 

Проте, після журналістського розслідування фіскальні органи Киргизстану виявили, що при переказі цих грошей не був сплачений податок на суму понад 6,5 млрд сомів ($86,5 млн).

Критики цього рішення комісії кажуть, що вона недостатньо вивчила дані про корупцію, які містяться в розслідуваннях Радіо Азаттик, OCCRP і Kloop, опублікованих у листопаді після вбивства Саймаіті.

У червні Державний комітет національної безпеки Киргизстану заявив, що журналіст киргизької служби Радіо Свобода підозрюється в отриманні грошей від Саймаіті, проте не надав ніяких доказів, крім свідчень двох осіб, один з яких – колишній дипломат, який зараз перебуває під вартою за звинуваченням у зловживанні службовим становищем.

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода рішуче відкинуло ці заяви.

Колишній президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай заявляв, що це «ймовірно, є черговою спробою реваншу по відношенню до журналістів з боку корупціонерів, які захищають свої багатства і владу».
…