ГОЛОВНЕ

У Туреччині 31 березня відбуваються місцеві вибори. Опитування, проведені до голосування, свідчать, що владна Партія справедливості та розвитку може програти в Анкарі, Стамбулі та інших великих містах.

Нинішні муніципальні вибори є першими відтоді, коли в 2017 році президент Реджеп Тайїп Ердоган унаслідок конституційної реформи отримав широкі повноваження.

Вибори назвуть 1 тисячу 389 мерів та тисячі депутатів місцевих рад.

Ердоган та його Партія справедливості та розвитку незмінно вигравали кожні вибори з 2002 року, але нинішня кампанія, на відміну від попередніх, відбувалася за умов рецесії, зростання безробіття та зростання інфляції.
…

45-літня юристка Зузана Чапутова здобула перемогу в другому колі виборів президента Словаччини.

За даними Статистичного бюро Словацької Республіки, за Зузану Чапутову віддали свої голоси 58% виборців, її суперника, дипломата Мароша Шефчовича підтримали 42% виборців. Уперше в історії Словаччини президентом обрана жінка, одна з небагатьох у Європі на найвищій державній посаді.

У своєму виступі після оголошення результатів виборів Зузана Чапутова заявила, що намагатиметься об’єднати країну, бути президентом усіх словаків, також наголосила на важливості моралі й чесності в житті, в тому числі й у президентських виборах.

«Можливо ми думали, що порядність у політиці є лиш проявом слабкості, однак сьогодні ми побачили, що порядність є проявом сили», – зазначила Зузана Чапутова.

Першою країною, яку має намір відвідати Зузана Чапутова, є сусідня Чеська Республіка.

У другому турі виборів президента Словаччини взяли участь 41,79% з усього близько двох мільйонів виборців, внесених до виборчих списків . Невисоку активність виборців соціологи пояснюють, по-перше, тим, що перемогу Зузани Чапутової у виборах багато громадян передбачали, і, по-друге, теплою й сонячною погодою, яку багато громадян використали для відпочинку за містом.

Зузана Чапутова розпочне виконання обов’язків президента Словаччни після того, як 15 червня закінчиться президентський мандат теперішнього президента Андрея Кіски.

 
…

Генеральна прокуратура України направила до Німеччини запит на екстрадицію екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» та колишнього народного депутата Дмитра Крючкова – про роль якого в одній з найбільших енергетичних афер останніх років журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли у фільмі-розслідуванні.

«Орган досудового розслідування запросив видачу К. (Дмитра Крючкова – ред.), найближчим часом сподіваємося на позитивні новини. Але на все свій час, не буду забігати наперед», – заявив заступник генерального прокурора Євген Єнін у відповідь на питання агентства «Інтерфакс», чи є у ГПУ наміри наполягати на екстрадиції Крючкова і чи немає до нього питань  в українських правоохоронних органів у зв’язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про виведення коштів через його компанію «Енергомережа».

«Схеми» розповіли про те, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».

За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.
…

Тисячі палестинців збираються сьогодні у Смузі Гази, щоб відзначити річницю масових протестів уздовж ізраїльського кордону. Очікується, що на демонстрації вийдуть десятки тисяч людей.

Вони закликають палестинців повернутися на землю, звідки їхні родини утекли або були вигнані під час війни 1948 року, що призвело до створення Держави Ізраїль.

Ізраїль заявляє, що будь-яке таке масове повернення означало б кінець єврейської держави і що такі його дії були необхідні для захисту кордону.

За кілька годин до очікуваних масових акцій протесту Міністерство охорони здоров’я Гази заявило, що ізраїльський солдат застрелив палестинця біля огорожі по периметру з Ізраїлем. 30 березня міністерство заявило, що біля паркану був поранений 21-річний чоловік. Ізраїльські військові ці повідомлення не коментували.

На початку березня в ООН заявили, що у діях служб безпеки Ізраїлю, що призвели минулого року до загибелі сотень і поранення тисяч палестинських протестувальників на щотижневих протестах у Смузі Гази, можна знайти ознаки воєнних злочинів. Всього торік загинули близько 200 і були поранені понад 6 тисяч протестувальників.
…

Боргове навантаження громадян Росії наблизилося до історичного рекорду за 5 років. Відношення щомісячних платежів за кредитами до місячного доходу позичальника зараз становить майже 10%, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Цей показник майже зрівнявся з піковими значеннями 2014 року, заявила директор департаменту фінансової стабільності Банку Росії Єлизавета Данилова.

Згідно з її даними, це пов’язане зі зростанням незабезпеченого споживчого кредитування. Якщо тенденція збережеться, російський регулятор має намір вжити заходів, але не уточнює деталей.

При цьому боргове навантаження за іпотекою перебуває на низькому рівні і росте повільно. За словами Данилової, це пов’язано з тим, що іпотека є довгостроковою позикою, для якої характерні більш низькі відсоткові ставки, це більш комфортний вид кредитування для позичальників. Динаміка ж боргового навантаження населення багато в чому визначається зростанням незабезпеченого споживчого кредитування.

Рівень заборгованості жителів Росії за споживчими кредитами за 2018 рік став рекордним за 5 років. За минулий рік громадяни набрали рекордну кількість кредитів. Наприкінці лютого були оприлюднені дані, згідно з якими загальна заборгованість населення банкам склала майже 15 трильйонів рублів (понад 6 трильйонів гривень). Середнє кредитне навантаження на одну сім’ю торік зросло до 27%, а середній борг склав 263 тисячі рублів (це майже 110 тисяч гривень).
…

Білий дім отримав від Державного департаменту і Міністерства фінансів США пропозиції щодо другого пакету санкцій проти Росії за атаку в Солсбері. Про це з посиланням на свої джерела повідомляє 29 березня агентство Bloomberg. У листопаді 2018 року Держдепартамент вже повідомив Конгресові США, що Росія не виконала умови згідно із законом про хімічне роззброєння. Відомство пообіцяло запровадити проти Москви «дуже болісні» заходи.

Адміністрація Дональда Трампа запровадила санкції проти Росії за використання хімічної зброї після того, як встановила, що Москва використала заборонену нервово-паралітичну речовину проти колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля, який живе у Великій Британії.

Проти Росії був застосований закон 1991 року про контроль і ліквідацію хімічної і біологічної зброї. Він передбачає два етапи санкцій проти країн-порушників. У серпні Вашингтон заборонив експорт до Росії товарів і технологій, що мають відношення до національної безпеки і хімічної промисловості, і заборонив надавати країні фінансову допомогу.

Під час обговорення другого пакету згадувався набір таких заходів:

1. Заборона кредитувати Росію американським банкам.

2. Голосування проти всіх ініціатив проти фінансової або технічної допомоги Росії у всіх міжнародних організаціях.

3. Заборона на експорт до Росії будь-яких американських товарів.

4. Заборона на імпорт будь-яких товарів із Росії, крім їжі та сільськогосподарської продукції.

5. Призупинення дипломатичних відносин або скорочення кількості дипломатів.

6. Заборона авіаперевезень між країнами через роботу підконтрольних урядові Росії компаній (у першу чергу може йтися про «Аерофлот»).

Москва свою причетність до інциденту в Солсбері категорично заперечує.

Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв 29 березня заявив, що, на його думку, США ніколи не скасують санкції проти Росії.
…

Надіслані до Венесуели російські війська мають залишити цю країну, якщо метою їхнього перебування є захист уряду Ніколаса Мадуро, заявив в оприлюдненому 28 березня інтерв’ю Reuters міністр закордонних справ Бразилії Ернесто Араужо.

Він сподівається на визнання Росією того факту, що підтримка президента Мадуро лише посилить соціально-економічний колапс Венесуели, і що єдиним виходом із кризи є проведення виборів під керівництвом лідера опозиції Хуана Гуайдо. Бразильський міністр закликав усунути «все, що сприяє продовженню страждань венесуельського народу».

Президент США Дональд Трамп також вимагає, щоб Росія вивела свої сили з Венесуели. «Росія має забратися», – сказав Трамп 27 березня, вітаючи в Білому домі Фабіану Росалес, дружину опозиційного лідера Хуана Гуайдо, визнаного США та більш як 50 іншими країнами тимчасовим президентом Венесуели.

На запитання про те, яким чином можна змусити Росію піти з Венесуели, Трамп відповів: «Ми подивимося. Всі можливості відкриті».

Серед перекинутих до Венесуели 24 березня російських військових є фахівці сил спеціального призначення, зокрема з кібербезпеки, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерело в уряді США.

У Вашингтоні вважають, що до їхніх завдань входить підтримка лояльних режиму Ніколаса Мадуро сил в стеженні й охороні урядової кіберінфраструктури.

24 березня в столицю Венесуели Каракас прибули два літаки Міністерства оборони Росії – Іл-62 і один з найбільших транспортних літаків в світі Ан-124. За інформацією ЗМІ, двома літаками до Венесуели були доставлені до сотні російських військових і близько 35 тонн вантажу.

Конкретна причина візиту російських військовослужбовців до Венесуели невідома, хоча Каракас і Москва в грудні заявили, що почнуть обговорення спільних зусиль для підвищення обороноздатності латиноамериканської країни.

У МЗС Росії заявили, що підставою для перебування в Венесуелі російських військових стала угода про військово-технічну співпрацю, підписана ще в 2001 році.

Вашингтон звинуватив Москву у втручанні у внутрішні справи Венесуели. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що Сполучені Штати не будуть стояти осторонь у той час, як Росія загострює напруженість у Венесуелі. Проти російської військової присутності виступила й Організація американських держав.

Тимчасовий президент Венесуели Хуан Гуайдо звинуватив режим Ніколаса Мадуро в тому, що він порушує конституцію країни, приймаючи російських військових.
…

Апеляційний суд Дубая зняв арешт з яхти російського мільярдера Фархада Ахмедова через рік після того як судно було затримано владою емірату, повідомляє 28 березня агентство Reuters. Судно було заарештоване на вимогу Високого суду Лондона через процес розлучення Ахмедова та його дружини.

Колишня дружина Ахмедова Тетяна кілька років намагається відсудити у нього третину його статків, які журнал Forbes оцінює в 1,4 мільярда доларів. Подружжя розлучилося в 2000 році у Москві, але суд у Лондоні ухвалив, що фактично їх шлюб тривав до 2013 року. У 2016 році суд зобов’язав Ахмедова виплатити колишній дружині 453 мільйони фунтів (570 мільйонів доларів), що, за оцінкою Financial Times, стало однією з найбільших компенсацій, призначених при розлученні.

Ахмедов виконувати рішення суду відмовився. Після цього суд ухвалив заарештовувати його активи по всьому світу.

Супер’яхта «Луна» коштує, за різними оцінками, від 436 до 492 мільйонів доларів. 115-метрове десятіпалубне судно було побудоване в 2010 році для Романа Абрамовича і куплене Ахмедовим у 2014 році. Ахмедов розбагатів на торгівлі нафтою і газом, він був членом Ради федерації Росії.
…

Європарламент схвалив законопроект, що забороняє з 2021 року на території ЄС виробництво і продаж одноразових виробів із пластику, зокрема – посуду, столових приладів, соломинок для напоїв.

Ініціативу підтримали 560 депутатів, 35 виступили проти, 28 утрималися.

Через низьку швидкість розкладання пластик накопичується в морях, океанах і на пляжах, що призводить до забруднення навколишнього середовища і загибелі тварин. За даними Єврокомісії, на пластик припадає 85 відсотків всього сміття в Світовому океані. Близько половини цих пластикових виробів – одноразові.

Згідно з документом, до 2029 року в країнах ЄС повинен бути забезпечений 90-відсотковий рівень збору використаних пластикових пляшок для подальшої переробки. Крім того, прийнятий закон, посилить застосування принципу «забруднювач платить». Так за загублені в морі сітки зобов’яжуть платити не рибалок, а їх виробників.

Першою країною в світі, що заборонила пластиковий посуд, стала Франція у 2016 році. Навесні минулого року заборонити пластиковий посуд запропонувала Єврокомісія.

Раніше від використання пластикових соломинок і інших виробів відмовлялися окремі міста США, а також окремі компанії, наприклад, Starbucks. У ряді країн Африки введена заборона на використання поліетиленових пакетів.

У січні на розгляд Верховної Ради України внесли законопроект, який пропонує значно обмежити продаж деяких видів поліетиленових пакетів.

За даними екологів, у 2012 році кількість пластикового сміття у Світовому океані становило приблизно 165 мільйонів тонн. У 2014 році на поверхні океану лежало 268 940 тонн пластику.
…

Палата громад парламенту Великобританії не підтримала жоден з восьми альтернативних підходів до Brexit, винесених на рейтингове голосування.

Депутати влаштували таке голосування в надії вийти з глухого кута після того, як вони двічі відхилили запропонований урядом Терези Мей договір про вихід з ЄС.

Найбільше голосів набрали пропозиції залишитися після Brexit в митному союзі з ЄС та провести другий референдум – відповідно 264 та 268 голосів, однак цього не вистачило для більшості.

За вихід з ЄС без угоди проголосували тільки 160 членів парламенту.

Таким чином, парламент не зміг сформулювати загальний підхід, який міг би змусити кабінет Терези Мей змінити свою стратегію. Тепер, очевидно, на порядку денному буде третє голосування про угоду з ЄС.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей пообіцяла, що піде у відставку після того, як парламент схвалить угоду про вихід країни з Євросоюзу. 

Євросоюз дав Мей час до 12 квітня, щоб отримати підтримку депутатів щодо угоди, якої вона досягла з Брюсселем, або знайти ефективну альтернативу, яка може включати тривалу затримку у виході Великої Британії з ЄС. Британія тоді залишить блок 22 травня.

Рішення про вихід Британії з ЄС ухвалили на референдумі 2016 року, але представники Мей не змогли домовитися з Брюсселем з приводу угоди, що є прийнятною для всіх партій парламенту.

 
…

Вільнюський окружний суд Литви заочно засудив до 10 років позбавлення волі колишнього міністра оборони СРСР 94-річного Дмитра Язова. 27 березня його визнали винним у воєнних злочинах і злочинах проти людяності у справі про події 13 січня 1991 року.

До 12 років позбавлення волі засуджений колишній офіцер КДБ Михайло Головатов.

Згідно з обвинувальним актом Генпрокуратури Литви, 94-річному Дмитру Язову закидають створення в 1990 році організованої групи військових і політиків, метою якої було повернення Литви до складу СРСР шляхом захоплення органів влади і стратегічних об’єктів.

У ніч на 13 січня 1991 року радянські військові і спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося через рік після того як республіка оголосила про відновлення своєї незалежності від СРСР. У подіях у Вільнюсі загинули 14 людей, сотні людей постраждали.

Читайте також: Що сталося з ГКЧПістами?

Від початку розслідування в 2016 році литовська прокуратура висунула звинувачення в «здійсненні радянської агресії» 65 колишнім військовим чиновникам, громадянам Росії, Білорусі й України.

Дмитро Язов був міністром оборони СРСР з 1987 року.

Рішення суду Литви може надалі погіршити відносини між Вільнюсом і Москвою, яка відмовилася брати участь у розслідуванні.
…